Situation en Ukraine : les juges de la CPI délivrent des mandats d'arrêt contre Sergei Kuzhugetovich Shoigu et Valery Vasilyevich Gerasimov
Le 24 juin 2024, la Chambre préliminaire II de la Cour pénale internationale (« CPI » ou « Cour »), composée du juge Rosario Salvatore Aitala, juge président, du juge Sergio Gerardo Ugalde Godínez et du juge Haykel Ben Mahfoudh, a émis des mandats d'arrêt à l’encontre de deux personnes, M. Sergei Kuzhugetovich Shoigu et M. Valery Vasilyevich Gerasimov, dans le contexte de la situation en Ukraine pour des crimes internationaux présumés commis entre le 10 octobre 2022 au moins et le 9 mars 2023 au moins.
M. Sergei Kuzhugetovich Shoigu, né le 21 mai 1955, Ministre de la Défense de la Fédération de Russie au moment des faits allégués, et M. Valery Vasilyevich Gerasimov, né le 8 septembre 1955, Chef d'état-major général des forces armées de la Fédération de Russie et Premier vice-ministre de la Défense de la Fédération de Russie au moment des faits allégués, sont chacun présumés responsables du crime de guerre consistant à diriger des attaques contre des biens de caractère civil (article 8(2)(b)(ii) du Statut de Rome) et du crime de guerre consistant à causer des dommages accidentels excessifs à des civils ou à des biens de caractère civil (article 8(2)(b)(iv) du Statut de Rome), et du crime contre l'humanité d'actes inhumains en vertu de l'article 7(1)(k)) du Statut de Rome. Il existe des motifs raisonnables de croire qu'ils portent une responsabilité pénale individuelle pour les crimes susmentionnés pour (i) avoir commis les actes conjointement et/ou par l'intermédiaire d’une autre personne (article 25(3)(a) du Statut de Rome), (ii) avoir ordonné la commission des crimes (article 25(3)(b) du Statut de Rome), et/ou (iii) pour leur incapacité à exercer un contrôle approprié sur les forces sous leur commandement (article 28 du Statut de Rome).
Les deux mandats d'arrêt ont été délivrés à la suite de demandes déposées par l'Accusation. La Chambre préliminaire II a considéré qu'il existe des motifs raisonnables de croire que les deux suspects portent la responsabilité de frappes de missiles menées par les forces armées russes contre les infrastructures électriques ukrainiennes entre le 10 octobre 2022 au moins et le 9 mars 2023 au moins. Au cours de cette période, de nombreuses frappes contre de nombreuses centrales électriques et sous-stations ont été menées par les forces armées russes en plusieurs endroits en Ukraine.
La Chambre préliminaire II a estimé qu'il existe des motifs raisonnables de croire que les frappes alléguées étaient dirigées contre des biens de caractère civil et que, pour les installations qui auraient pu être considérées comme des objectifs militaires au moment des faits, les dommages civils accessoires attendus auraient été clairement excessifs par rapport à l’avantage militaire escompté. À cet égard, la Chambre a observé que l’un des objectifs fondamentaux du droit international humanitaire est la protection des civils dans les conflits armés. Par conséquent, la Chambre, lorsqu’elle évalue la responsabilité pénale pour la perpétration présumée de crimes de guerre pendant la conduite des hostilités, doit examiner si le comportement allégué respecte le principe de distinction, qui interdit le recours à la force armée contre des civils et d’autres personnes protégées. Dans le cadre de son évaluation des actions de personnes suspectées d’avoir commis de violations graves du droit international humanitaire, dans la mesure où celles-ci sont codifiées comme crimes en vertu du Statut de Rome, la Chambre examinera toujours l'effet de ces actions sur la sûreté et la sécurité des civils, y compris les plus vulnérables, comme les personnes âgées, les femmes et les enfants.
La Chambre préliminaire II a également déterminé que la présumée campagne de frappes pouvait être considérée comme un comportement impliquant la commission multiple d'actes contre une population civile, perpétrés conformément à une politique de l'État, au sens de l'article 7 du Statut. Par conséquent, il existe des motifs raisonnables de croire que les suspects ont intentionnellement causé de grandes souffrances ou des atteintes graves à l'intégrité physique ou à la santé physique ou mentale, portant ainsi leur responsabilité pénale pour le crime contre l'humanité d'autres actes inhumains, tel que défini à l'article 7(1)( k) du Statut de Rome.
Considérant que les principales allégations factuelles sont dûment étayées par les preuves et autres éléments pertinents présentés à ce stade de la procédure par l'Accusation, la Chambre a considéré que les conditions statutaires sont remplies pour délivrer les mandats d'arrêt demandés.
Le contenu des mandats d’arrêt est classifié « secret » afin de protéger les témoins et de sécuriser les enquêtes. Toutefois, consciente du fait qu'un comportement similaire à celui visé dans les mandats d'arrêt, qui constitue des violations du droit international humanitaire, semble persister, la Chambre a estimé que la sensibilisation du public à l'existence des mandats d'arrêt peut contribuer à prévenir la commission de nouveaux crimes en vertu de l’article 58(1)(b)(iii) du Statut de Rome. Par conséquent, la Chambre préliminaire II a estimé qu'il était dans l'intérêt de la justice d'autoriser le Greffe à divulguer publiquement l'existence des mandats d'arrêt, le nom des suspects, les crimes pour lesquels les mandats d'arrêt sont délivrés et les modes de responsabilité.
Pour plus d’informations sur la situation en Ukraine, cliquez ici.
Pour toute information complémentaire, veuillez contacter Fadi El Abdallah, Porte-parole et Chef de l'Unité des affaires publiques, Cour pénale internationale, au +31 (0)70 515-9152 ou +31 (0)6 46448938 ou à l'adresse [email protected].
Les activités de la CPI peuvent également être suivies sur X, Facebook, Tumblr, YouTube, et Flickr
24 червня 2024 року Палата досудового розслідування II Міжнародного кримінального суду ("МКС" або "Суд") у складі судді Росаріо Сальваторе Айтали (головуючого), судді Серхіо Херардо Угальде Годінеса та судді Хайкеля Бен Махфуда, видала ордери на арешт двох осіб, пана Сергія Кужугетовича Шойгу та пана Валерія Васильовича Герасимова, в контексті ситуації в Україні за заявлені міжнародні злочини, скоєні в період щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року.
Пан Сергій Кужугетович Шойгу, який народився 21 травня 1955 року, Міністр оборони Російської Федерації на час вчинення заявлених дій, та пан Валерій Васильович Герасимов, який народився 8 вересня 1955 року, начальник Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації та перший заступник Міністра оборони Російської Федерації на час вчинення заявлених дій, вважаються відповідальними за воєнний злочин, що полягає у спрямуванні нападів на цивільні об'єкти (стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту), воєнний злочин, що полягає у заподіянні надмірної випадкової шкоди цивільним особам або цивільним об'єктам (стаття 8(2)(b)(iv) Римського статуту), а також за злочин проти людяності, що полягає у вчиненні негуманних дій, відповідно до статті 7(1)(k) Римського статуту. Існують обґрунтовані підстави вважати, що вони несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини за (i) вчинення цих дій спільно та/або через інших осіб (стаття 25(3)(а) Римського статуту), (ii) віддання наказу про вчинення злочинів (стаття 25(3)(b) Римського статуту) та/або (iii) нездатність здійснювати належний контроль над силами, які перебували під їхнім командуванням (стаття 28 Римського статуту).
Обидва ордери на арешт були видані на підставі клопотань, поданих стороною обвинувачення. Палата досудового розслідування II вважає, що є достатні підстави вважати, що обидва підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані російськими збройними силами по українській електричній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року. Протягом цього періоду було завдано велику кількість ударів по численних електростанціях і підстанціях у різних точках України, які були здійснені російськими збройними силами.
Палата досудового розслідування II встановила, що існують достатні підстави вважати, що заявлені удари були спрямовані проти цивільних об'єктів, і що для об'єктів, які на момент подій могли вважатися військовими цілями, очікувана випадкова шкода цивільному населенню була б явно надмірною по відношенню до очікуваної військової користі. У цьому контексті Палата зазначила, що однією з основних цілей міжнародного гуманітарного права є захист цивільних осіб у збройних конфліктах. Тому Палата, оцінюючи кримінальну відповідальність за заявлені вчиненні воєнні злочини під час ведення воєнних дій, повинна розглянути, чи відповідала заявлена поведінка принципу розрізнення, який забороняє застосування збройної сили проти цивільних осіб та інших осіб, які перебувають під захистом держави. Оцінюючи дії осіб, яких підозрюють у скоєнні серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, якщо вони кодифіковані як злочини відповідно до Римського статуту, Палата завжди враховуватиме наслідки вказаних дій на безпеку цивільного населення, в тому числі найбільш вразливих категорій, таких як людей похилого віку, жінок та дітей.
Палата досудового розслідування II також зазначила, що заявлена кампанія ударів може розглядатися як поведінка, пов'язана з багаторазовим вчиненням дій проти цивільного населення, скоєних відповідно до державної політики, у розумінні статті 7 Статуту. Отже, є достатні підстави вважати, що підозрювані умисно заподіяли сильні страждання або серйозні тілесні ушкодження чи шкоду психічному або фізичному здоров'ю, тим самим підпадаючи під кримінальну відповідальність за злочин проти людяності та інші нелюдські діяння, як це визначено у статті 7(1)(k) Римського статуту.
Враховуючи, що основні фактичні ствердження належним чином підтверджуються доказами та іншими відповідними матеріалами, представленими на цій стадії провадження стороною обвинувачення, Палата вважає, що встановлені законом вимоги для видачі запитуваних ордерів на арешт було виконано.
Зміст ордерів видається під грифом "таємно" з метою захисту свідків і забезпечення безпеки розслідувань. Однак, беручи до уваги, що поведінка, подібна до тієї, про яку йдеться в ордерах на арешт, і яка є порушенням міжнародного гуманітарного права, здається, продовжується, Палата вважає, що інформування громадськості про ордери може сприяти запобіганню подальшого вчинення злочинів, передбачених статтею 58(1)(b)(iii) Римського статуту. Тому, Палата досудового розслідування II постановила, що в інтересах правосуддя слід уповноважити Секретаріат публічно розкрити інформацію про наявність ордерів, імена підозрюваних, злочини, за які видані ордери, і міри відповідальності.
Для отримання додаткової інформації про ситуацію в Україні дивіться тут.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Фаді Ель Абдаллаха, речника та керівника відділу зв'язків з громадськістю Міжнародного кримінального суду, за телефоном: +31 (0)70 515-9152 чи +31 (0)6 46448938, або за електронною адресою: [email protected].
За діяльністю Суду також можна стежити на X, Instagram, Facebook, YouTube та Flickr
24 июня 2024 года Палата предварительного производства II Международного уголовного суда (далее «МУС» или «Суд») в составе председательствующего судьи Росарио Сальваторе Айталы, судьи Серхио Херардо Угальде Годинеса и судьи Хайкеля Бен Махфуда в связи с ситуацией в Украине выдала ордера на арест двух лиц — Сергея Кужугетовича Шойгу и Валерия Васильевича Герасимова, подозреваемых в совершении международных преступлений в период по меньшей мере с 10 октября 2022 года по 9 марта 2023 года.
Сергей Кужугетович Шойгу, 21 мая 1955 года рождения, на момент предполагаемых деяний являвшийся министром обороны Российской Федерации, и Валерий Васильевич Герасимов, 8 сентября 1955 года рождения, на момент предполагаемых деяний являвшийся начальником Генерального штаба Вооруженных сил Российской Федерации и первым заместителем министра обороны Российской Федерации, предположительно несут ответственность за военное преступление в виде нападения на гражданские объекты (статья 8(2)(b)(ii) Римского статута) и военное преступление в виде причинения чрезмерного случайного вреда гражданским лицам или ущерба гражданским объектам (статья 8(2)(b)(iv) Римского статута), а также за преступление против человечности в виде других бесчеловечных деяний, предусмотренных статьей 7(1)(k) Римского статута. Есть достаточные основания полагать, что они несут индивидуальную уголовную ответственность за вышеупомянутые преступления, (i) за совершение этих деяний непосредственно, совместно с другими лицами и (или) через других лиц (статья 25(3)(a) Римского статута), (ii) отдачу приказов о совершении этих преступлений (статья 25(3)(b) Римского статута) и (или) (iii) неосуществление надлежащего контроля над силами, находящимися под их командованием (статья 28 Римского статута).
Два вышеупомянутых ордера на арест были выданы на основании ходатайств, поданных обвинением. Палата предварительного производства II сочла, что есть достаточные основания полагать, что оба подозреваемых несут ответственность за ракетные удары, нанесенные российскими вооруженными силами по украинской электротехнической инфраструктуре в период по меньшей мере с 10 октября 2022 года по 9 марта 2023 года. В этот период российские вооруженные силы нанесли большое количество ударов по многочисленным электростанциям и подстанциям в разных местах Украины.
Как установила Палата предварительного производства II, имеются разумные основания полагать, что предполагаемые удары были направлены против гражданских объектов, а для тех объектов, которые в соответствующее время могли быть квалифицированы как военные цели, ожидаемый случайный вред и ущерб, наносимый гражданским лицам и инфраструктуре, был явно несоизмерим с ожидаемым военным превосходством. В этой связи Палата отметила, что одной из основных целей международного гуманитарного права является защита гражданских лиц в вооруженных конфликтах. Поэтому Палата, оценивая уголовную ответственность за предполагаемое совершение военных преступлений в ходе ведения боевых действий, должна рассматривать вопрос о том, соответствовали ли предполагаемые деяния принципу различия, который запрещает применение вооруженной силы против гражданских и других покровительствуемых лиц. В рамках оценки деяний лиц, подозреваемых в серьезных нарушениях международного гуманитарного права, в той мере, в какой они кодифицированы как преступления согласно Римскому статуту, Палата всегда будет рассматривать влияние этих деяний на безопасность гражданских лиц, включая наиболее уязвимых, таких как пожилые люди, женщины и дети.
Палата предварительного производства II также определила, что предполагаемая кампания атак представляет собой линию поведения, включающую многократное совершение деяний против гражданских лиц, предпринимаемых в целях проведения политики государства, по смыслу статьи 7 Статута. Таким образом, есть достаточные основания полагать, что подозреваемые умышленно причинили сильные страдания или серьезные телесные повреждения или серьезный ущерб психическому или физическому здоровью, а следовательно, несут уголовную ответственность за преступление против человечности в виде других бесчеловечных деяний, как они определены в статье 7(1)(k) Римского статута.
Учитывая, что ключевые фактические утверждения должным образом подкреплены доказательствами и другими соответствующими материалами, представленными обвинением на данном этапе производства, Палата сочла, что требования Статута для выдачи запрошенных ордеров на арест соблюдены.
Содержанию ордеров присвоен статус секретности в целях защиты свидетелей, а также для обеспечения безопасности расследования. Однако, учитывая, что деяния, аналогичные упомянутым в ордерах на арест и равносильные нарушениям международного гуманитарного права, по-видимому, продолжаются, Палата сочла, что информирование общественности об этих ордерах может способствовать предотвращению дальнейшего совершения преступлений в соответствии со статьей 58(1)(b)(iii) Римского статута. Поэтому Палата предварительного производства II сочла, что в интересах правосудия следует уполномочить Секретариат публично обнародовать информацию о существовании ордеров, имена подозреваемых, информацию о преступлениях, ставших основанием для выдачи ордеров, и информацию о предусмотренных формах ответственности.
Дополнительную информацию о ситуации в Украине можно найти здесь.
Чтобы получить более подробную информацию, обратитесь к Фади Эль-Абдалле, пресс-секретарю и главе отдела по связям с общественностью Международного уголовного суда, по телефону +31 (0)70 515-9152 или +31 (0)6 46448938 или по электронной почте: [email protected].
За деятельностью Суда также можно следить в X, Instagram, Facebook, YouTube и Flickr